Тіні театру

Химера Зеленоока

Вона хотіла грати. Плести життя на сцені. Та Долі ультиматум - Страждання нескінченні. Чи за переконання Померти в морі квітів, Чи кинуть римування, Забувши про софіти. Звабливо сяє сцена Анонсами історій. Та йде на дно галера У буднів буйнім морі. Ковтає меркантильність Багряний атлас мрії І змушує коритись Мазкам чужих ідилій. А їй би лиш півкроку Дошками в морі світла А їй би лиш півзвуку, Що тишу враз розітне. Але мовчить оркестр, Не сяє їй притулок, Занесено в реєстр Натхнення подарунок. Заповнені всі чеки І виписані суми. Вмикається прожектор - Не їй життя рисує. Нехай! Чи їй не знати, Про муки нескінченні?! Вона хотіла грати, Та їй закрили сцену.

2018-04-28 20:05:33

14

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Химера Зеленоока

@556633 Дякую😊

Відповісти

2018-04-29 06:55:27

Подобається

Weronika Nikulina

Хіба то не геніально? Неперевершені рими.

Відповісти

2018-04-30 13:33:47

1

Химера Зеленоока

@Weronika Nikulina Merci😊

Відповісти

2018-04-30 13:46:19

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5612

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5548