Dark light
Я бачу світло, хоч темним воно є, І навіть тінь світлішою здається... Це світло стало частиною душі, воно моє! Чорне й, навряд чи, вже вернеться  Той перший стан, коли була мала, Коли ще біле світло серце огортало, Але все змінилось, змінилась я  Й темне світло в душу мою гнилу попало... Часом боюся самотності й біди, Яку накликає на мене світло, Світло темне - це знак недоброти, І на душі уже не так привітно. Чи зможе раз хоча б пробитись Той промінь білий ще туди?   Чи ще в душі хоч раз розквітнуть  Почуття любові, віри й доброти? Не знаю, що буде далі й як Впливатиме та темнота на мене... Чи втрачу я в душі своїй маяк – Останній промінь, надію ще для себе? Чи зможу ще змінити все і йти, Вперед ступати й бути білим світлом, Символом доброти й краси, Хоч як би воно мені та й не боліло? Боюсь пропасти я на віки  У тій темноті страшній, Щоб відкриваючи повіки  Я назавжди залишилася в ній...
2021-03-24 11:29:58
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Kristin
дякую! Не помітила...
Відповісти
2021-03-24 12:16:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14163
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1779