Dark light
Я бачу світло, хоч темним воно є, І навіть тінь світлішою здається... Це світло стало частиною душі, воно моє! Чорне й, навряд чи, вже вернеться  Той перший стан, коли була мала, Коли ще біле світло серце огортало, Але все змінилось, змінилась я  Й темне світло в душу мою гнилу попало... Часом боюся самотності й біди, Яку накликає на мене світло, Світло темне - це знак недоброти, І на душі уже не так привітно. Чи зможе раз хоча б пробитись Той промінь білий ще туди?   Чи ще в душі хоч раз розквітнуть  Почуття любові, віри й доброти? Не знаю, що буде далі й як Впливатиме та темнота на мене... Чи втрачу я в душі своїй маяк – Останній промінь, надію ще для себе? Чи зможу ще змінити все і йти, Вперед ступати й бути білим світлом, Символом доброти й краси, Хоч як би воно мені та й не боліло? Боюсь пропасти я на віки  У тій темноті страшній, Щоб відкриваючи повіки  Я назавжди залишилася в ній...
2021-03-24 11:29:58
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Kristin
дякую! Не помітила...
Відповісти
2021-03-24 12:16:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8959
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8421