І знов звертаюсь до паперу...
І знову звертаюсь до паперу, Й перо, неначе знов беру, І хочеться так полетіти в небо, Може, хоч на папері я злечу... Свої думки пущу далеко! Нехай летять за небокрай, І більш нічого вже не треба, Й усі турботи минуть нехай... Ми – люди, то важка система! Не всі розуміють нас, на жаль, Та сумувати ніколи не треба Життя, то далека дорога  в даль... Ми будем бачити різноманітне, Й людей буде ще немало в нас, Зустрічатиме нас часом і привітне, А часом буде в житті повний  атас...  І падати, й вставати будем... Головне підійматись кожен раз! І ті уроки ми вже не забудем, Які життя навчили нас.
2021-02-25 19:01:55
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3984
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2028