І знов звертаюсь до паперу...
Kristin
І знову звертаюсь до паперу, Й перо, неначе знов беру, І хочеться так полетіти в небо, Може, хоч на папері я злечу... Свої думки пущу далеко! Нехай летять за небокрай, І більш нічого вже не треба, Й усі турботи минуть нехай... Ми – люди, то важка система! Не всі розуміють нас, на жаль, Та сумувати ніколи не треба Життя, то далека дорога  в даль... Ми будем бачити різноманітне, Й людей буде ще немало в нас, Зустрічатиме нас часом і привітне, А часом буде в житті повний  атас...  І падати, й вставати будем... Головне підійматись кожен раз! І ті уроки ми вже не забудем, Які життя навчили нас.
2021-02-25 19:01:55
1
0
Інші вірші поета
Вільна Герої не вмирають! Шлях Часом ...
Інші поети
ann a
@laccanelle
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8033