І знов звертаюсь до паперу...
Kristin
І знову звертаюсь до паперу, Й перо, неначе знов беру, І хочеться так полетіти в небо, Може, хоч на папері я злечу... Свої думки пущу далеко! Нехай летять за небокрай, І більш нічого вже не треба, Й усі турботи минуть нехай... Ми – люди, то важка система! Не всі розуміють нас, на жаль, Та сумувати ніколи не треба Життя, то далека дорога  в даль... Ми будем бачити різноманітне, Й людей буде ще немало в нас, Зустрічатиме нас часом і привітне, А часом буде в житті повний  атас...  І падати, й вставати будем... Головне підійматись кожен раз! І ті уроки ми вже не забудем, Які життя навчили нас.
2021-02-25 19:01:55
1
0
Інші вірші поета
Слово Шлях Часом ... Вміти палати
Інші поети
Muzalevski
@Muzalevski
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2160
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1976