"Дай мені спокій"
Кузаня
Давай розійдемось, юначе. Отримай спокій від думок... А я тепер, в останнє наче Заплачу знов серед зірок... Отримай спокій, милий друже, Отримай волю, синій птах... Не знай же, що тут серце тужить, Твоє ім'я лиш на устах... Тебе я не турбую більше, Давай мовчать допоки ми... З тобою станем зовсім різні, Душею схожі до зими... Мовчи, мовчи, мовчи, юначе, Ти чуєш серце? На шматки! А я тепер в останнє наче Об землю розіб'ю кістки... Чого ти плачеш, любий друже? На труп кричать - то дивина... Якщо, тобі було байдуже, Навіщо зараз тобі я? Всі ті вітри в твоїм волоссі, І весь той світ в твоїх очах, В моєму серці зовсім-зовсім Між ребер рвав все по ночах. Я квітам віддавав всі сльози, Кістками до землі приліг... Та тільки там де небо - грози, Знайшов такий знайомий сніг. Тебе я не турбую більше. Холодне тіло. Знов зима... З тобою стали зовсім різні, Мене ж ти відпустив дарма...
2019-07-28 07:43:00
6
0
Інші вірші поета
Ті теплі зелені очі Все дуже просто Творець Авторе милий, Авторе любий
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4586
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1761