"Дай мені спокій"
Кузаня
Давай розійдемось, юначе. Отримай спокій від думок... А я тепер, в останнє наче Заплачу знов серед зірок... Отримай спокій, милий друже, Отримай волю, синій птах... Не знай же, що тут серце тужить, Твоє ім'я лиш на устах... Тебе я не турбую більше, Давай мовчать допоки ми... З тобою станем зовсім різні, Душею схожі до зими... Мовчи, мовчи, мовчи, юначе, Ти чуєш серце? На шматки! А я тепер в останнє наче Об землю розіб'ю кістки... Чого ти плачеш, любий друже? На труп кричать - то дивина... Якщо, тобі було байдуже, Навіщо зараз тобі я? Всі ті вітри в твоїм волоссі, І весь той світ в твоїх очах, В моєму серці зовсім-зовсім Між ребер рвав все по ночах. Я квітам віддавав всі сльози, Кістками до землі приліг... Та тільки там де небо - грози, Знайшов такий знайомий сніг. Тебе я не турбую більше. Холодне тіло. Знов зима... З тобою стали зовсім різні, Мене ж ти відпустив дарма...
2019-07-28 07:43:00
6
0
Інші вірші поета
Неволя зі скла Своя правда Не знаю Ти - колір (стереотип)
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
852
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1531