"Дай мені спокій"

Кузаня

Давай розійдемось, юначе. Отримай спокій від думок... А я тепер, в останнє наче Заплачу знов серед зірок... Отримай спокій, милий друже, Отримай волю, синій птах... Не знай же, що тут серце тужить, Твоє ім'я лиш на устах... Тебе я не турбую більше, Давай мовчать допоки ми... З тобою станем зовсім різні, Душею схожі до зими... Мовчи, мовчи, мовчи, юначе, Ти чуєш серце? На шматки! А я тепер в останнє наче Об землю розіб'ю кістки... Чого ти плачеш, любий друже? На труп кричать - то дивина... Якщо, тобі було байдуже, Навіщо зараз тобі я? Всі ті вітри в твоїм волоссі, І весь той світ в твоїх очах, В моєму серці зовсім-зовсім Між ребер рвав все по ночах. Я квітам віддавав всі сльози, Кістками до землі приліг... Та тільки там де небо - грози, Знайшов такий знайомий сніг. Тебе я не турбую більше. Холодне тіло. Знов зима... З тобою стали зовсім різні, Мене ж ти відпустив дарма...

2019-07-28 07:43:00

Інші вірші поета

Люди чи звірі? Він Авторе милий, Авторе любий Зараз

Інші поети

Volontir Dmitrii

@Volontir

oo_WoW_oo

@oo_WoW_oo

Plume Akwmarine

@plume_akwmarine

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2429

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16941