Крок
Кузаня
Кохання. Ненависть. Крок. Наші душі - прощання танок. Ненависть. Кохання. Крок. Наші душі - сплетіння строк. Кохання. Ненависть. Крок. Наші душі - то дим цигарок. Наші душі - дві чорні плями Паралельні. А світ між нами. Ненависть. Кохання. Крок. Наші душі - то пил зірок. Наші душі в одну сплелись. Та розтанемось ще колись... Кохання. Ненависть. Крок. Наші душі - прощання танок. Ненависть. Кохання. Крок. Наші душі - сплетіння строк.
2020-08-02 19:59:51
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гусейнов
Оригінально. Мені сподобалось👍
Відповісти
2020-08-02 20:03:31
Подобається
Кузаня
@Олександр Гусейнов дякую 🥰
Відповісти
2020-08-02 20:06:35
1
Інші вірші поета
Люсі-Софіє Чом? Темрява Надзвичайні
Інші поети
Khokh..
@khloudm99
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3581
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1934