Трохи про все

Кузаня

Настане час і сяду в поїзд, Пейзажі, книги, чорний чай... Годин дванадцять, може менше, І вперше мене зустрічай! Я так чекаю тої миті, Щоб просто вдвох піти у ліс... Про щось звичайне говорити, Від радості не втримав сліз. Так хочу взять до рук я м'ячик, І разом грати в волейбол. Чи грав ти з Дияволом раніше? Чи слухав інший рок-н-рол? І під Волинським мирним небом Босоніж по траві ходить. (Та лиш хвилююсь, що коханий, У собі ревнощі зростить). (Хай знає, що його кохаю!) До тебе ж їду у село, За новим другом божевільним, Щоб просто весело було... Невдовзі я вернусь додому, В русифіковане містечко... Тут все так тихо, по-пустому... (Лиш милий радує серденько) Й тоді почнемо справжні війни! Українізувати народ наш! Для чого я у цьому світі? Кохання, дружба, чи війна? Напевно я для всього разом, Щоб пробудить людські серця... І всі зламать стереотипи, Лиш тільки один залишив: "Кохати можуть лиш одного, А з іншими всього дружить" Так бісять часто, що говорять: "Між дівчиною й юнаком" Простої дружби не буває" Знайомі? То тепер у ліжко! Нам так суспільство же співає! Та знаєте, пішли ви в дупу! Я свого милого кохаю. І маю я таку надію, Що він це дуже пам'ятає... А я чекаю тої миті, Щоб просто з другом погуляти, І серед Луцької блакиті, З людьми вкраїнськой розмовляти.

2020-03-26 06:29:18

11

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Rin Ottobre

@Кузаня так)

Відповісти

2020-03-28 17:04:13

Подобається

Кузаня

@Rin Ottobre , ох, тепер з двома треба в Луцьку зустрітися)

Відповісти

2020-03-28 17:04:55

1

Божевільний

@Кузаня хаха) почала на свою голову вірші публікувати на саргербуці тепер всю Україну мусиш об'їздити 😂 І щей не один раз, щоб зі всіма зустрітись😅

Відповісти

2020-04-18 12:33:34

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1804

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1116