P.S.
Між ясних сих днів я шукала кохання, Між небом й землею губила себе... Я мала одне лиш до сонця прохання: "Щоб ніжно воно цілувало тебе" Я знайшла ту людину, що наче кохала, Та тільки у серці щось бу́ло не так... І та хто мені, у лице посміхалась, За спиною ніж... Руки стисну в кулак. Ох я дурепа, як могла не помітить, Що весь оцей час мене інший беріг... А очі зелені, як вогники світять, І ведуть мене сміло між темних доріг... Пробач мені друже, пробач мені милий, Я бачу що скоро зламаю тебе... Між ребер б'ють квіти. А квіти - могили, І що мені, сонце, ти скажеш тепер? Так, ти пробач, я тебе не кохаю, Та тільки чомусь так боюсь загубить... Сиджу лиш ридаю, чекаю, не знаю, Чи зможеш когось ти так ще полюбить... Між ясних сих днів не шукаю кохання, Не треба ніхто, поки в мене є ти... Я маю одне лиш до сонця прохання: "Аби вічно в тобі ті зростали квітки" P.S. Thank you for existing. Without you, my heart would have beaten differently, and perhaps still could not find peace. You are the best. Please stay close forever. 💙💛🧡
2019-10-14 20:56:24
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Серце Мрійниці
Ви від свого імені пишите?
Відповісти
2019-12-26 20:33:01
Подобається
Влад Котов
Дуже гарно
Відповісти
2020-01-11 16:13:35
Подобається
Кузаня
Відповісти
2020-08-02 21:16:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3199
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1497