P.S.

Кузаня

Між ясних сих днів я шукала кохання, Між небом й землею губила себе... Я мала одне лиш до сонця прохання: "Щоб ніжно воно цілувало тебе" Я знайшла ту людину, що наче кохала, Та тільки у серці щось бу́ло не так... І та хто мені, у лице посміхалась, За спиною ніж... Руки стисну в кулак. Ох я дурепа, як могла не помітить, Що весь оцей час мене інший беріг... А очі зелені, як вогники світять, І ведуть мене сміло між темних доріг... Пробач мені друже, пробач мені милий, Я бачу що скоро зламаю тебе... Між ребер б'ють квіти. А квіти - могили, І що мені, сонце, ти скажеш тепер? Так, ти пробач, я тебе не кохаю, Та тільки чомусь так боюсь загубить... Сиджу лиш ридаю, чекаю, не знаю, Чи зможеш когось ти так ще полюбить... Між ясних сих днів не шукаю кохання, Не треба ніхто, поки в мене є ти... Я маю одне лиш до сонця прохання: "Аби вічно в тобі ті зростали квітки" P.S. Thank you for existing. Without you, my heart would have beaten differently, and perhaps still could not find peace. You are the best. Please stay close forever. 💙💛🧡

2019-10-14 20:56:24

6

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Серце Мрійниці

Ви від свого імені пишите?

Відповісти

2019-12-26 20:33:01

Подобається

Влад Котов

Дуже гарно

Відповісти

2020-01-11 16:13:35

Подобається

Кузаня

@Серце Мрійниці так, а що?

Відповісти

2020-08-02 21:16:13

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2417

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2213