Ти - колір (стереотип)
Кузаня
Тебе розмежують чітко: На синій й рожевий колір, Бо так просто звикли "люди", Які людьми не були ніколи. Ти є чітко: Ти - хлопець, Ти - дівка, Всім начхать на твої почуття... Бо буває, що навіть в домівках, Не знаходиш ти час на життя... В цьому світі не можна буть проти, Ти таке ж лайно, як і всі... В чотирнадцять позбувшися цноти, ВодночАс є і шлюхи, й "круті"... Ой ти що межуватись не хочеш? Ой ти що обираєш свій гендер сам? Що ти голову "людям" моричиш? (Вовкулаки, пробачать вовкам) А я теж межуватись не хочу, Знаєш, просто Людиною буть... І від сонця, що сліпить очі, Усі межі на світі забуть... (Все не правда, що все змінилось, Бо так часто я бачу знов... Як жіноче тіло згорбилось: Дитина, кухня й"любов". Все не правда, А я права маю, Ось тому і не хочу меж! Стереотипи тримають! Тримають! Ви забули? Що жінка людина теж? І всі інші хто колір не має, Хто поєднує два кольори, І хто колір сам обирає, Вже не люди - а актори у грі..) Бо лиш ви - вовкулаки є "люди" Всі таке ж лайно як і ви... Та невже вам так складно збагнути, Що в житті є не два кольори??? Піднімаю я прапор прозорий, Хай він кожному буде свій... На завжди й не забудьте ніколи, Що в житті є не два кольори.
2020-06-29 18:46:05
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Влад Котов
Сильно👍
Відповісти
2020-06-29 18:54:14
1
Інші вірші поета
Ханахакі Квіти Крок Люди чи звірі?
Інші поети
Rose P. Silver
@dragonandfish
Meisongdi Riamroi
@Meisongdi_Riamroi
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14844
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2435