Ти - колір (стереотип)

Кузаня

Тебе розмежують чітко: На синій й рожевий колір, Бо так просто звикли "люди", Які людьми не були ніколи. Ти є чітко: Ти - хлопець, Ти - дівка, Всім начхать на твої почуття... Бо буває, що навіть в домівках, Не знаходиш ти час на життя... В цьому світі не можна буть проти, Ти таке ж лайно, як і всі... В чотирнадцять позбувшися цноти, ВодночАс є і шлюхи, й "круті"... Ой ти що межуватись не хочеш? Ой ти що обираєш свій гендер сам? Що ти голову "людям" моричиш? (Вовкулаки, пробачать вовкам) А я теж межуватись не хочу, Знаєш, просто Людиною буть... І від сонця, що сліпить очі, Усі межі на світі забуть... (Все не правда, що все змінилось, Бо так часто я бачу знов... Як жіноче тіло згорбилось: Дитина, кухня й"любов". Все не правда, А я права маю, Ось тому і не хочу меж! Стереотипи тримають! Тримають! Ви забули? Що жінка людина теж? І всі інші хто колір не має, Хто поєднує два кольори, І хто колір сам обирає, Вже не люди - а актори у грі..) Бо лиш ви - вовкулаки є "люди" Всі таке ж лайно як і ви... Та невже вам так складно збагнути, Що в житті є не два кольори??? Піднімаю я прапор прозорий, Хай він кожному буде свій... На завжди й не забудьте ніколи, Що в житті є не два кольори.

2020-06-29 18:46:05

6

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Влад Котов

Сильно👍

Відповісти

2020-06-29 18:54:14

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4846

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1193