Ти - колір (стереотип)
Тебе розмежують чітко: На синій й рожевий колір, Бо так просто звикли "люди", Які людьми не були ніколи. Ти є чітко: Ти - хлопець, Ти - дівка, Всім начхать на твої почуття... Бо буває, що навіть в домівках, Не знаходиш ти час на життя... В цьому світі не можна буть проти, Ти таке ж лайно, як і всі... В чотирнадцять позбувшися цноти, ВодночАс є і шлюхи, й "круті"... Ой ти що межуватись не хочеш? Ой ти що обираєш свій гендер сам? Що ти голову "людям" моричиш? (Вовкулаки, пробачать вовкам) А я теж межуватись не хочу, Знаєш, просто Людиною буть... І від сонця, що сліпить очі, Усі межі на світі забуть... (Все не правда, що все змінилось, Бо так часто я бачу знов... Як жіноче тіло згорбилось: Дитина, кухня й"любов". Все не правда, А я права маю, Ось тому і не хочу меж! Стереотипи тримають! Тримають! Ви забули? Що жінка людина теж? І всі інші хто колір не має, Хто поєднує два кольори, І хто колір сам обирає, Вже не люди - а актори у грі..) Бо лиш ви - вовкулаки є "люди" Всі таке ж лайно як і ви... Та невже вам так складно збагнути, Що в житті є не два кольори??? Піднімаю я прапор прозорий, Хай він кожному буде свій... На завжди й не забудьте ніколи, Що в житті є не два кольори.
2020-06-29 18:46:05
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Влад Котов
Сильно👍
Відповісти
2020-06-29 18:54:14
1
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2149
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2388