Koi no yokan
Premonition of love is scarier, really, Than love in it's depth of salt bittersweet. Don't know who you are but treacherous feeling can still make me sick. It's not for retweet. Emotions in me are strange and destructive. Respect to yourself is hidden in tears. That inner confuse is trying to truck to non-calmness and sad illusion of fears. "Forever with u" It's bullshit. I hope so. This stalking of thoughts - the way to the edge. But closer to me my terrible person collects our dreams and tries to allege presumption of pain, prediction of plotted indifferent lies that may to come true. I'm coward and jerk but I never wanted being hated by you. Being hated by u. 3/44 *Koi no yokan - (яп.) чувство, когда на твоём жизненном пути появляется кто-то, кого ты неотвратимо полюбишь в будущем. Необъяснимое предчувствие любви, которое отпугивает и притягивает.
2020-09-23 08:31:00
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Last_samurai
@Мариам Алекс голос уже есть🌚
Відповісти
2020-09-23 13:47:22
Подобається
JENOVA JACKSON CHASE
Nicee one.
Відповісти
2020-09-27 02:28:29
1
Last_samurai
@JENOVA JACKSON CHASE Thanks a lot 🌞
Відповісти
2020-09-28 14:55:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6263
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1622