короткий запис про стан катастрофи/кс3
У мене між п'ятим й четвертим ребром - звичайна активність. Сейсмічна. Та варто почути знайомий вже тембр і показники перевищують норму як мінімум вдвічі. Чи гірше не буде, якщо прямо в вічі дивитись? Всередині - ром В оманливій каві, чорнішій за небо. Ось корінь проблем. І шукати не треба. Цунамі зі слів зайві, марні, зачинені двері до щирості Нарній. Бо найважливіше - не сформулювати. Наїмся, літаючи в хмарах, ванільної вати. І осад на віях - дощі надкислотні, то ж годі Страждати за всім, що не стало в нагоді: Я викину речі, яких не носила, Нікчемність фантазій тримати несила. Віддам орхідею, що на підвіконні Втомилась чекати невпинного скону. Помаду, парфуми п'янкі та солодкі. Натомість відвару шипшини й солодки Нап'юся, і вишкребу накип з легенів. У кожному подисі - ти. Так, я - геній. Несу на смітник почуття й лабутени, Дві сукні червоні й платівки, де тенор Співає про щастя, кохання довічне. Немає сміливості кинути відчай... В метафорах знову гублюся де-факто: Твоє розуміння - загроза інфаркту. У тебе у жодній із мозку півкуль Немає реакції на тектонічні Оманливі рухи відводу від тем, що завжди вилазять грибними дощами, як крити вже нічим. Життя взагалі надзвичайно комічне. Тривоги й питання блокуй за клоунським виглядом індиферентним. Прискориться темп. Аритмія у тренді. Ревізію треба почати Стираю все обране й чати, листи невідправлені кригу на серці не зможуть здолати. Благаю, не сердься. Забуду помірну мелодію вітру та викину кров'ю мальовані квіти. З усіх в світі слів (що попереду й ззаду) лишилися щирі. Не слід їх казати. Твої фотографії. Може, не варто? Ні-ні, підсвідомість зі мною на варті. Я вижену геть з голови, що замало тебе у житті. Мій сейсмограф зламало. Сама по собі. Катастрофа епічна. Порву на шматки надпалаючі спічі. Зрічуся навіки всього, що не стале... очікувань дим перетвориться в біль ще Я викину кофту, на ній - Фріда Кало... Та знаєш, прозріння потроху спіткало: З усього того, що зі мною не сталось, Про тебе шкодую найбільше.
2021-05-03 09:42:50
15
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Самоскид!
блін тільки прошу бережи невідправлені листи
Відповісти
2021-05-03 14:42:58
1
Лео Лея
Мене накрило 😳 все, що можу написати далі, буде виглядати як "бла-бла-бла". Тому ось так. Накрило, і все👍 (в "Обране")
Відповісти
2021-05-04 07:15:27
1
Last_samurai
@Лео Лея дякую!
Відповісти
2021-05-04 09:19:29
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3750
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2592