044: І
певно, я сплю, а можливо, п'яний: мій надреальний уявний киянин носить настільки широку футболку, що в ній тону наче в тінях величних вулиць від арсенальної до золотих воріт. ціле життя переходить убрід, до неприємностей тулиться, курить вишневі міцні цигарки (навіть обійми порівняно з ними лайтові). пам'ять у ньому нагадує повінь з постіронічним смаком гірким. постаті, сенси, процеси, абсцеси суспільного розтину щедро верзуть нісенітниці з телеекрану. в мого товариша все надзвичайно просто, ну: б'є на зап'ястя тату. мов звітує про мікроуспіхи. каже: допоки в мені мироточать рани, будь-який біль запиватиму тільки усміхом (а не сльозами, як модні експерти подейкують). в сховку очей прокидаються кілька деколи та зазвичай там болото: вогке, зелене. досі не можу збагнути, чому це лише на мене цілу війну він все дивиться, впертюх, в дзеркало (08.2022)
04.10.2022
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Last_samurai
@Сорока дякую, шановний
Відповісти
04.10.2022, 21:01
Подобається
Last_samurai
@Лео Лея дякую!
Відповісти
04.10.2022, 21:01
1
Лілія Гулик
Боляче від цього вірша, але красиво ж
Відповісти
17.10.2022, 07:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2663
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1878