місту героїв

Last_samurai

мій пейзаж щодоби незмінний: каву п'ю під дзижчання смерчів. на підошві уламки міни, не занадто хіба для мерчу? я десь тут. між околиць міста хіть смертей виринає кволо. ще живий (знаєш, не навмисно). вибачай, що ходжу по колу. вибачай, що ще маю тіло, де душа поринає в спомин: вибачай, ти сама хотіла розлучитися в місяць повен. місяць, другий: немає змісту. відлік часу давно зворотний. розірвавши ночей намисто, град ворожий неначе дротик закидає на підвіконня подарунки чужій малечі. дістається завжди іконі, і від того, на жаль, не легше. понеділок триває вічність, у неділю не йду до церкви, я б хотів запалити свічі та живі важливіше мертвих. зсув думок - літосферні плити, не пишу побутову прозу. ми чомусь почали палити... мабуть, це колективний розум. пам'ятаєш, хотіла стрітись хоч думками у лева місті? а тепер як мемас з вол-стріту ми поєднано-несумісні. ти живеш у нових знайомих, розмовляєш з різким акцентом, я ж існую заради втоми, ще brockhampton та 50 cent'a. вже забув свій недбалий суржик, разом з ним - португальську й дойче, з тих, до кого звертався "друже", половину згадати хочу. ти ревнуєш до волонтерок, до повітря і батьківщини. у відносин є певний термін, та єдині ніяк не кину. вже забула важкі промови про провину, вагання, відчай? (вкрай потрібні та безумовні, раптом знову тікати). двічі не влучає любов між ребер, та влучає смертельна зброя. я не маю в тобі потреби: місто прагне своїх героїв.

2022-09-28 10:22:08

12

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Настасья Агапова

Я що перший раз плакала, що зараз... Гарно

Відповісти

2022-09-28 10:41:53

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

9214

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2539