2/21(?)
Знову це перевтілення: димом зникаю безвісті тугою невичерпною. Наче цвяхами білими, віко труни небесної зоряним світом зчеплене. Полум'ям астероїдів, щоб до Землі потрапити, ріжу тканину простору. Мало себе озброїти: білий здійнявши прапор, ми маємо бути осторонь. Мало себе калічити штамом людського вірусу, вбивствами та джихадами. Можеш волати з відчаю, жалістю не сповільнюйся, ницою "з краю хатою" Мовчки живи - впокоєним: ніби в граніті рискою, крапкою життєобрію. Безліч бездії скоєно, серед Сансари тріскіту з рештою станеш обраним. #топхалтура Це красномовна халтура на 8 рядків з потрійними римами та подвійними цезурами у кожному, якщо кому цікаво. Халтурю, як можу🤘
2021-03-19 16:02:53
13
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Марі Жаго
@Last_samurai всього то
Відповісти
2021-03-19 17:30:47
1
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Last_samurai )))))😁👍Аби халтура не тріщала)
Відповісти
2021-03-20 02:43:30
Подобається
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
А взагалі..складний вірш, як для мене.
Відповісти
2021-03-20 02:44:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2844
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3084