читачеві
я вкраду тебе, хочеш? і час призупинить плин, всі годинники вмруть на останній відмітці стрілки. я вкраду тебе, хочеш? під шепіт червоних рут, під зітхання птахів, що злітають у небо стрімко. я вкраду тебе, знаєш. і серце полишить бій у відлунні судин, що знекровлено-відчайдушні. я вкраду тебе. знаєш, трапляється шанс один, задля нього цей всесвіт з орбіти ілюзій зрушу. я вкраду тебе. може, звучить це надмірно зле, бо складаю свій план з надскладних почуттєвих вражень. я вкраду тебе попри прокляття минулих ран, попри все, що не кажеш. чи скажеш (і тим ображу). я вкраду тебе. скоро. бо сил вже немає без, бо ламаю усе, що донині тримало спокій. я вкраду тебе, чуєш? і низка сумних пісень перетвориться в сміх, як зустрінемось. ну а поки "я вкраду тебе, можна?" не стану питати так: налякає контекст іронічністю привітання. я вкраду тебе. в тебе. і з безлічі поетес стану саме тією, хто звільнить тебе востаннє.
2021-10-22 20:29:04
19
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Last_samurai
@Роман Тихий дякую Вам!
Відповісти
2021-10-24 20:32:11
Подобається
Last_samurai
дякую!
Відповісти
2021-10-24 20:32:17
Подобається
Last_samurai
Відповісти
2021-10-24 20:32:26
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1971
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2625