неважливе/кс3
Last_samurai
скільки вже сплю, а мій інтерес не вистиг: у кожному маренні бачу нове лице. що означає відстань? (може, між нами дорівнює десь нулю). скільки обертів навколо твого зап'ястя маю зробити червоною ниткою? скільки ще слів розіпя'сти? настільки швидко, щоб мене вистачило на це? є красномовні вічі? то ж не мовчи приречено. так, розкажи про усі неважливі речі. думай двічі, перш ніж питати про те, що немов відомо. тіло в душі судомах: воскресну від денного сну на уламках минулих. нумо, всі наші патерни (крізь терни) зростають із хаосу. паростки пустять коріння в наступну обсесію витворів. вигадай, вигадай, вигадай казку, в якій ми нарешті зустрінемось поглядом, а не малюнками на полиці. ти розкажи про диявола, що в дрібницях. я постараюсь почути зі сну, і в темряву плутану не провалитись. ти розкажи про своє неважливе, з огляду на те, що важли́віше справді нічого і не існує.
2021-06-27 18:32:15
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Last_samurai
@Лео Лея і дякую!
Відповісти
2021-06-27 18:39:07
1
Лео Лея
@Last_samurai Як я тебе розумію😑
Відповісти
2021-06-27 19:30:17
Подобається
Самоскид!
☻
Відповісти
2021-07-01 08:11:14
1
Інші вірші поета
черговий запис про стан катастрофи/кс3 Пару натяків на долонях Оптимістичний/кс3 в моєму місті квітне травень/кс3
Інші поети
Helen Roo
@Helen_Roo
Аня
@Ann_000
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11220
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1572