неважливе/кс3
скільки вже сплю, а мій інтерес не вистиг: у кожному маренні бачу нове лице. що означає відстань? (може, між нами дорівнює десь нулю). скільки обертів навколо твого зап'ястя маю зробити червоною ниткою? скільки ще слів розіпя'сти? настільки швидко, щоб мене вистачило на це? є красномовні вічі? то ж не мовчи приречено. так, розкажи про усі неважливі речі. думай двічі, перш ніж питати про те, що немов відомо. тіло в душі судомах: воскресну від денного сну на уламках минулих. нумо, всі наші патерни (крізь терни) зростають із хаосу. паростки пустять коріння в наступну обсесію витворів. вигадай, вигадай, вигадай казку, в якій ми нарешті зустрінемось поглядом, а не малюнками на полиці. ти розкажи про диявола, що в дрібницях. я постараюсь почути зі сну, і в темряву плутану не провалитись. ти розкажи про своє неважливе, з огляду на те, що важли́віше справді нічого і не існує.
2021-06-27 18:32:15
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Last_samurai
@Лео Лея і дякую!
Відповісти
2021-06-27 18:39:07
1
Лео Лея
@Last_samurai Як я тебе розумію😑
Відповісти
2021-06-27 19:30:17
Подобається
Самоскид!
Відповісти
2021-07-01 08:11:14
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2501
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3724