неважливе/кс3
скільки вже сплю, а мій інтерес не вистиг: у кожному маренні бачу нове лице. що означає відстань? (може, між нами дорівнює десь нулю). скільки обертів навколо твого зап'ястя маю зробити червоною ниткою? скільки ще слів розіпя'сти? настільки швидко, щоб мене вистачило на це? є красномовні вічі? то ж не мовчи приречено. так, розкажи про усі неважливі речі. думай двічі, перш ніж питати про те, що немов відомо. тіло в душі судомах: воскресну від денного сну на уламках минулих. нумо, всі наші патерни (крізь терни) зростають із хаосу. паростки пустять коріння в наступну обсесію витворів. вигадай, вигадай, вигадай казку, в якій ми нарешті зустрінемось поглядом, а не малюнками на полиці. ти розкажи про диявола, що в дрібницях. я постараюсь почути зі сну, і в темряву плутану не провалитись. ти розкажи про своє неважливе, з огляду на те, що важли́віше справді нічого і не існує.
2021-06-27 18:32:15
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Last_samurai
@Лео Лея і дякую!
Відповісти
2021-06-27 18:39:07
1
Лео Лея
@Last_samurai Як я тебе розумію😑
Відповісти
2021-06-27 19:30:17
Подобається
Самоскид!
Відповісти
2021-07-01 08:11:14
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5190
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3071