Сама собі тюрма/кс3

Last_samurai

Бажання не заповнить пустку, (а порожнеча не відпустить): тримай дистанцію, бо хрускіт думок важких затягне хустку. У білий пофарбують скроні сумління докори сторонні на волелюбній голові. С'est la vie? Довіра не замінить правди (спитай у кожного, хто зрадив, убив, скалічив, може, вкра́в де). І неважливо, що заради... Бо неетичні результати ведуть відносини до страти з метафоричних гільйотин? 0:1! Бездія не замолить вчинок (чужими подивись очима). Не розумієш? Є причина для усього (що "щось із чимось"): І тільки ти у цьому винна, сама собі як домовина. (Або сама собі тюрма). Не/дарма?

2021-04-09 11:13:13

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Самоскид!

стільки різних форм, і всі досконалі, ого

Відповісти

2021-04-09 15:26:47

Подобається

Last_samurai

@Самоскид! Я пишу - не треба нічого коментувати🥺

Відповісти

2021-04-09 15:27:13

Лео Лея

Все правда. Так чітко оформлена істина. 👍

Відповісти

2021-04-15 18:56:25

Подобається

Інші вірші поета

Спалах/кс3 всім щасливцям торкнися мене як гаряче

Інші поети

Твоя NATALI

@sunny_princess

GRAFO

@grafo

Світлана Корнійчук

@svitlana_korniychuk_ehci

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4250

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1237