Сама собі тюрма/кс3
Last_samurai
Бажання не заповнить пустку, (а порожнеча не відпустить): тримай дистанцію, бо хрускіт думок важких затягне хустку. У білий пофарбують скроні сумління докори сторонні на волелюбній голові. С'est la vie? Довіра не замінить правди (спитай у кожного, хто зрадив, убив, скалічив, може, вкра́в де). І неважливо, що заради... Бо неетичні результати ведуть відносини до страти з метафоричних гільйотин? 0:1! Бездія не замолить вчинок (чужими подивись очима). Не розумієш? Є причина для усього (що "щось із чимось"): І тільки ти у цьому винна, сама собі як домовина. (Або сама собі тюрма). Не/дарма?
2021-04-09 11:13:13
14
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Самоскид!
стільки різних форм, і всі досконалі, ого
Відповісти
2021-04-09 15:26:47
Подобається
Last_samurai
@Самоскид! Я пишу - не треба нічого коментувати🥺
Відповісти
2021-04-09 15:27:13
1
Лео Лея
Все правда. Так чітко оформлена істина. 👍
Відповісти
2021-04-15 18:56:25
Подобається
Інші вірші поета
все, що Робити щось вперше/кс3 розрізай моє небо/кс3 такі як ти/кс3
Інші поети
Venti//
@ArchontOfFreedom
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2293
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1728