Сама собі тюрма/кс3
Бажання не заповнить пустку, (а порожнеча не відпустить): тримай дистанцію, бо хрускіт думок важких затягне хустку. У білий пофарбують скроні сумління докори сторонні на волелюбній голові. С'est la vie? Довіра не замінить правди (спитай у кожного, хто зрадив, убив, скалічив, може, вкра́в де). І неважливо, що заради... Бо неетичні результати ведуть відносини до страти з метафоричних гільйотин? 0:1! Бездія не замолить вчинок (чужими подивись очима). Не розумієш? Є причина для усього (що "щось із чимось"): І тільки ти у цьому винна, сама собі як домовина. (Або сама собі тюрма). Не/дарма?
2021-04-09 11:13:13
14
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Самоскид!
стільки різних форм, і всі досконалі, ого
Відповісти
2021-04-09 15:26:47
Подобається
Last_samurai
@Самоскид! Я пишу - не треба нічого коментувати🥺
Відповісти
2021-04-09 15:27:13
1
Лео Лея
Все правда. Так чітко оформлена істина. 👍
Відповісти
2021-04-15 18:56:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1864
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12354