просто уяви/кс3
Last_samurai
ти просто уяви, що все, що тут пишу, - жорстока правда, звернена до тебе. від описів трави до почуттів зажур: немов повітря, гори, це - потреба. ти просто уяви: хай ігри у полон беруть мене суворо і повчально, коли могутній вир засмучених долонь приборкає невтілене мовчання, то руку простягну до сонцесхідних хвиль волосся. дотик сниться третю ніч вже, хоч раз піддайся, ну: всю владу грабель, вил бажання відчайдушне може знищить. спини свій клятий біг в ніщо. на цьому тлі розгубленій душі ввімкну "зелений". я не боюсь твоїх емоцій взагалі. боюсь, якщо нема ні крихітки для мене.
2021-08-22 21:54:35
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Last_samurai
@Мариам Алекс представь
Відповісти
2021-08-22 22:13:54
1
Олег Шаула
Вау
Відповісти
2021-08-23 06:32:09
1
Мариам Алекс
@Last_samurai 😘
Відповісти
2021-08-27 17:33:05
Подобається
Інші вірші поета
Тим, хто завше залишається 044: V не клич мене/кс3 Музі
Інші поети
Любов
@lyubov_gladunyak
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16457
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2198