просто уяви/кс3
ти просто уяви, що все, що тут пишу, - жорстока правда, звернена до тебе. від описів трави до почуттів зажур: немов повітря, гори, це - потреба. ти просто уяви: хай ігри у полон беруть мене суворо і повчально, коли могутній вир засмучених долонь приборкає невтілене мовчання, то руку простягну до сонцесхідних хвиль волосся. дотик сниться третю ніч вже, хоч раз піддайся, ну: всю владу грабель, вил бажання відчайдушне може знищить. спини свій клятий біг в ніщо. на цьому тлі розгубленій душі ввімкну "зелений". я не боюсь твоїх емоцій взагалі. боюсь, якщо нема ні крихітки для мене.
2021-08-22 21:54:35
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Last_samurai
@Мариам Алекс представь
Відповісти
2021-08-22 22:13:54
1
Олег Шаула
Вау
Відповісти
2021-08-23 06:32:09
1
Мариам Алекс
Відповісти
2021-08-27 17:33:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3159
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5479