забагато?
забагато речей попереду, щоб мотати життя назад, забагато новітніх методів, щоб збагнути стрімкий азарт. забагато, щоб розпилятися на очікувань кволий зміст, від якого суворі ляпаси і сумнівний ментальний зиск. забагато питань підкреслених (чи закреслених назавжди), забагато дурної чесності, що затягує не туди, забагато чуттєвих присмаків, що засмічують справжній смак (і чимало сліпого ризику знов зробити усе не так). забагато несправжніх висновків, недоречних затертих тем. кожне слово - невдала виставка, що спотворює твій паттерн. забагато драматизації, гри акторської та брехні. що ж, за місяць давай у зальцбургу навчимося казати "ні". так, за місяць давай оновимось, знявши шкіру стару мов плащ. і останньою постановою стане "смійся, люби і плач". забагато під забороною, та не страшно, допоки ще ми навіки не похоронені. а удвох під одним дощем.
2022-01-22 10:03:16
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Марі Жаго
👏
Відповісти
2022-01-25 09:03:27
Подобається
Last_samurai
@Марі Жаго прокинулася
Відповісти
2022-01-25 09:03:51
Подобається
Марі Жаго
Відповісти
2022-01-25 09:05:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4434
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5525