забагато?
забагато речей попереду, щоб мотати життя назад, забагато новітніх методів, щоб збагнути стрімкий азарт. забагато, щоб розпилятися на очікувань кволий зміст, від якого суворі ляпаси і сумнівний ментальний зиск. забагато питань підкреслених (чи закреслених назавжди), забагато дурної чесності, що затягує не туди, забагато чуттєвих присмаків, що засмічують справжній смак (і чимало сліпого ризику знов зробити усе не так). забагато несправжніх висновків, недоречних затертих тем. кожне слово - невдала виставка, що спотворює твій паттерн. забагато драматизації, гри акторської та брехні. що ж, за місяць давай у зальцбургу навчимося казати "ні". так, за місяць давай оновимось, знявши шкіру стару мов плащ. і останньою постановою стане "смійся, люби і плач". забагато під забороною, та не страшно, допоки ще ми навіки не похоронені. а удвох під одним дощем.
2022-01-22 10:03:16
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Марі Жаго
👏
Відповісти
2022-01-25 09:03:27
Подобається
Last_samurai
@Марі Жаго прокинулася
Відповісти
2022-01-25 09:03:51
Подобається
Марі Жаго
Відповісти
2022-01-25 09:05:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1179
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1697