Спрага стучить у дім

Last_samurai

Спрага стучить у дім краплями з підвіконь, Дощ гомонить зі склом, хижо гуркоче грім. Страшно тобі? Ходім, я прикладу до скронь Змерзле тепло долонь (все, що завгодно, крім Того, що хочеш ти). В тебе нема бажань, З льодом твоїх очей можна мене змішать. Бачу: миттєво зблід. Та не хвилюйся, жаль Наче вода тече, не забруднивши шат. Коле під серцем лід, біль прокладає шлях: Щастя стучить тобі кожним листом, де я Ніяково: "привіт", "сонце моє, ти як?" Нащо застиг в журбі? Правда сумна моя Спазмами проміж брів різко стучить, і знов Мелену каву п'ю, сиплю на рани сіль. Надто мене зігрів тим, що не звав "любов." В мене є "only you", в тебе - немає сил. В мене немає сил ігнорувати все: Погляди сивих хмар, сльози очей небес, Ти мене не просив, нащо тоді несе: Лиш покохай і мар, я не зумію без Наших простих розмов і неслухняних пасм, Що на ясне чоло як промениста мідь Падають без умов і зупиняють час. Тільки твоє "алло" зможе мене зігріть.

2021-01-11 19:01:19

19

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Last_samurai

@Марі Жаго А взагалі, я готую україномовну різанину для справжніх поціновувачів нашої дивовижної❤️

Відповісти

2021-01-11 20:11:48

1

Джон Сміт

Краса. Внутрішня рима, ритм. Українська більш гнучка.

Відповісти

2021-01-12 05:09:51

1

Last_samurai

@Джон Сміт Красно дякую! Україномовна поезія заслуговує на розвиток хіба не найбільше. Ви абсолютно праві, наша солов'їна створена для витончених ритмічних візерунків, буду до цього потроху йти.

Відповісти

2021-01-12 06:43:34

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

1985

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

15946