Лист призначень/кс3

Last_samurai

Насправді час не лікує. Від слова "зовсім": Дивна абстракція плине в дискретній миті. Трохи лікує глінтвейн запашний як осінь, Вперті промінчики квітня (от-от, невдовзі), Ті, хто без слів можуть взяти і зрозуміти. Сни, що безсонні, і подих в уламках тиші, Пара невдалих акордів та струни рвані. Світло душі, на яке без думок летиш, і Байдуже, де: хоч Нью-Йорк або Коростишів, Тільки лише б не зостатися на дивані. Час не лікує, він просто формує звичку Сміхом терпляче свої прикривати рани. Щоб на "як справи?" невпинно ховати вічі У окуляри. Шкода, не надінеш двічі (бо неприродно рожеві). І це тиранить. Дійсно лікують розмови (аж до світанку), Гарні слова та плейлис (так, на повну гучність), Щирі емоції, хоку, верлібри, танка Та смски абсурдні (неначе пранки). І сльози щастя - безцінні та неминучі. Час не лікує, він просто дає можливість Згодом збагнути всі наслідки та причини написом "hey, do you know how to live? to live is... Maybe, to die?" Та для цього хіба сміливість Мати не слід? Лікувати належним чином Можуть обійми та лоскіт до справжніх колік, Вдала іронія, ультракумедні жарти, Ті, хто побачить пітьму твою і недолю, Й будуть сприймати як є, а не як недолік. Ну а інакше видужувати не варто.

2021-04-01 17:45:43

17

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Last_samurai

@Лео Лея Дякую!

Відповісти

2021-04-01 20:34:28

1

Самоскид!

чуд☻вий

Відповісти

2021-04-01 21:15:25

Подобається

Last_samurai

@Самоскид! ☻сь і д☻бре

Відповісти

2021-04-02 03:37:48

1

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1668

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2847