рахунок, будь ласка
Last_samurai
мрії завжди хороші: в них же нема сумного, тільки б мій бог брав гроші, я б відкупив у нього десять годин без болю, хижку на узбережжі, сміху дзвінкі набої, сукню з морських мережив, щоб під очей сапфіри спалахом ідеальним подарувала віру в справжнє та нереальне: в щастя на півхвилини, сон на плечей узбіччі, посмішку швидкоплинну з окликом "чоловіче, звідки у тебе гроші?" мрії завжди здійсненні, тільки якщо хороші. тільки чомусь для мене бог не знаходить решти, я ж не знаходжу сили. знаєш, таке не вперше: скільки уже просили, скільки уже благали, щоб не тікав від правди у гомінку вальгаллу, де ескапізму раді. де заблукаю в жартах, крапках, тире і комах. бігти від себе варто? кілька рядків потому викреслю, пошматую... випишіть чек на відчай. все, що мене врятує, ладен сплатити двічі.
2021-09-15 10:41:15
16
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Last_samurai
@Лео Лея дякую!
Відповісти
2021-09-15 12:17:47
1
Last_samurai
дякую!
Відповісти
2021-09-15 12:17:54
1
Last_samurai
@Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс благодарю!
Відповісти
2021-09-15 12:18:00
1
Інші вірші поета
28 років Україні! /замість трьох крапок/ є діалог?
Інші поети
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15771
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1156