До України
Lelyana_ art
Україно, я тебе пам'ятаю вже тоді, коли ти незалежною була, Та яка ж тонка твоєї душеньки струна, Ти молода, квіткова, барвінкова і красива, На твоїй вишитій сорочці світиться слово "сила", Читала я про твою історію у багатьох книжках, Вона увіковічнена у рушниках, Написана руками великих геніїв-поетів, Звучиш ти піснями солов'їних злетів, Україно, ти пам'ятаєш кянгиню Ольгу, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Хмельницького, Мазепу, Сірка, Ти пам'ятаєш Шевченка, Лесю, Стуса, Тичину, Франка, Розстріляне відродження ти досі пам'ятаєш, Як затягти рани від воєн та Голодомору вже не знаєш, Де лишилися сліди страшних ворожих атак, Виросла червона квітка - мак, І ти зробила з цих квітів вінок, Та додала чорнобривців ніжних пелюсток, Ти й досі втрачаєш і не знаходиш слів, Щоб оплакати своїх найкращих доньок і синів, Та ти весь свій час йшла світло і хотіла, Щоб тобі проспівали "Ще не вмерла Україна...".
2021-08-24 13:53:34
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую💓
Відповісти
2021-08-24 16:20:25
Подобається
Сандра Мей
💛💙🇺🇦🇺🇦🇺🇦 Я в захваті! Україна понад усе!!! Слава Україні!!!Слава нації!!! 💙💛🇺🇦
Відповісти
2021-08-24 20:36:40
Подобається
Lelyana_ art
@Сандра Мей 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Відповісти
2021-08-24 20:52:26
1
Інші вірші поета
Падаю з небес Все сталося так Я знаю, що ми зустрінемось... Хай не болить...
Інші поети
Lady K
@lady_k
Katy_May
@Katy_May
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1608
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5257