Сонет 11
Микола Мотрюк
Зелені сосни ніжаться в яснім промінні, Заплаче сніг і пролісками проросте, Черешня лісова у білому цвітінні, Лелеки клекотіння лине голосне. Та ми сліпі... Господнє нищимо творіння, Продали душу за валюту в портмоне... Не проросло в серцях євангельське насіння, І Доріана Грея нас дорога жде. Тріщить вже гілка, що її недопиляли, Шалені апетити запалили кров, Ми рай на пекло вперто "тераформували"... Дощем кислотним пролилóся небо знов, Ми зáживо природу-матір поховали..! Та не кінець ще поки в світі є любов. 11.01.2020
2021-07-10 12:46:11
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
100% правда!
Відповісти
2021-07-10 15:00:29
1
Інші вірші поета
Тріолет 29 Тріолет 20 Тріолет 36 Сонет 34
Інші поети
Макс Фолс
@pr_mikhailovich
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3598
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
110
16
9046