Сонет 11
Микола Мотрюк
Зелені сосни ніжаться в яснім промінні, Заплаче сніг і пролісками проросте, Черешня лісова у білому цвітінні, Лелеки клекотіння лине голосне. Та ми сліпі... Господнє нищимо творіння, Продали душу за валюту в портмоне... Не проросло в серцях євангельське насіння, І Доріана Грея нас дорога жде. Тріщить вже гілка, що її недопиляли, Шалені апетити запалили кров, Ми рай на пекло вперто "тераформували"... Дощем кислотним пролилóся небо знов, Ми зáживо Природу-Матір поховали..! Та не кінець ще, поки в світі є любов. 11.01.2020
2021-07-10 12:46:11
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
100% правда!
Відповісти
2021-07-10 15:00:29
1
Інші вірші поета
Тріолет 6 *** Тріолет 19 Тріолет 46
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1449
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1939