Сонет 8
Де сіють кулі — не росте трава, Там ранок забілив смертельні рани, Упавши снігом на нові кургани, Що по собí залúшили жнивá. І знов тече кривавая ріка... Вінки... бійці укриті прапорами - Вкраїни квіти зірвані вітрами, Що принесла північна сторона. Тривожний рік іще один спливає, Кукіль на полі, де росли хліби..! І жертву час із пам'яті стирає... Десь чути рідну мову сред юрми, Хтось піснь «Осанна» ангельську співає... Небесна рать поповнює ряди... 28.12.2019
2021-07-10 12:36:17
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Сумна правда😢
Відповісти
2021-07-10 15:04:55
1
Сандра Мей
Сильно.
Відповісти
2022-11-12 14:39:18
Подобається
Микола Мотрюк
Відповісти
2022-11-12 15:31:45
1
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2735
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2351