Сонет 8
Де сіють кулі — не росте трава, Там ранок забілив смертельні рани, Упавши снігом на нові кургани, Що по собí залúшили жнивá. І знов тече кривавая ріка... Вінки... бійці укриті прапорами - Вкраїни квіти зірвані вітрами, Що принесла північна сторона. Тривожний рік іще один спливає, Кукіль на полі, де росли хліби..! І жертву час із пам'яті стирає... Десь чути рідну мову сред юрми, Хтось піснь «Осанна» ангельську співає... Небесна рать поповнює ряди... 28.12.2019
2021-07-10 12:36:17
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Сумна правда😢
Відповісти
2021-07-10 15:04:55
1
Сандра Мей
Сильно.
Відповісти
2022-11-12 14:39:18
Подобається
Микола Мотрюк
Відповісти
2022-11-12 15:31:45
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11669
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2906