Сонет 8
Микола Мотрюк
Де сіють кулі — не росте трава, Там ранок забілив смертельні рани, Упавши снігом на нові кургани, Що по собí залúшили жнивá. І знов тече кривавая ріка... Вінки... бійці укриті прапорами - Вкраїни квіти зірвані вітрами, Що принесла північна сторона. Тривожний рік іще один спливає, Кукіль на полі, де росли хліби..! І жертву час із пам'яті стирає... Десь чути рідну мову сред юрми, Хтось піснь «Осанна» ангельську співає... Небесна рать поповнює ряди... 28.12.2019
2021-07-10 12:36:17
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Сумна правда😢
Відповісти
2021-07-10 15:04:55
1
Сандра Мей
Сильно.
Відповісти
2022-11-12 14:39:18
Подобається
Микола Мотрюк
@Сандра Мей Дякую.
Відповісти
2022-11-12 15:31:45
1
Інші вірші поета
Син Землі Тріолет 38 *** Тріолет 12
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3442
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4672