Тріолет 16
Я вже без тебе жить не можу... Щоночі ти приходиш в сни... Ні в чому спокій не знахожу: Я вже без тебе жить не можу... В верем'я, чи в порý негожу... Що це зі мною, поясни..? Я вже без тебе жить не можу... Чому приходиш в мої сни..? Главу у цих стражданнях зложу, Судьбу недобру відверни... Собі нічим не допоможу, Главу у цих стражданнях зложу... Таку, на будь-кого несхожу, Я полюбив ще із весни... Я вже без тебе жить не зможу... Прийди, хоча би в мої сни...
2023-01-11 19:41:42
17
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Микола Мотрюк
@Veil Спасибі...)
Відповісти
2023-01-11 19:49:28
2
Галина Соколишин
Зворушлива поезія
Відповісти
2023-01-12 20:35:19
1
Микола Мотрюк
Відповісти
2023-01-12 20:37:29
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6176
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5525