Тріолет 16
Микола Мотрюк
Я вже без тебе жить не можу... Щоночі ти приходиш в сни... Ні в чому спокій не знахожу: Я вже без тебе жить не можу... В верем'я, чи в порý негожу... Що це зі мною, поясни..? Я вже без тебе жить не можу... Чому приходиш в мої сни..? Главу у цих стражданнях зложу, Судьбу недобру відверни... Собі нічим не допоможу, Главу у цих стражданнях зложу... Таку, на будь-кого несхожу, Я полюбив ще із весни... Я вже без тебе жить не зможу... Прийди, хоча би в мої сни...
2023-01-11 19:41:42
16
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Микола Мотрюк
@Veil Спасибі...)
Відповісти
2023-01-11 19:49:28
2
Галина Соколишин
Зворушлива поезія
Відповісти
2023-01-12 20:35:19
1
Микола Мотрюк
@Галина Соколишин Дякую...
Відповісти
2023-01-12 20:37:29
1
Інші вірші поета
Сонет 31 Сонет 13 Сонет 6 Тріолет 1
Інші поети
Fos_siL
@Fos_siL
Krishna
@Krishna
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4430
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2577