Сонет 34

Микола Мотрюк

Весна — розбурхана ріка, що мчить руслом... Десь мідний відблиск розливається в узгір'ї... Хвалебний Небу соловей співа псалом, Витає аромат цвітіння в надвечір'ї... О, Господи, не хочу буть гріха рабом... "Рятуй..!" я кличу, як Петро в своїм невір'ї... Знов душать пристрасті огненним ланцюгом, Я в темряві, мов найчорніша ніч в беззір'ї... Не хочу більше підкорятися пітьмі, З темниці душу мою виведи, благаю, Щоби прославити Ім'я́ Твоє святе... Від юності страждав в гріховному ярмі, Від спраги за Тобою, Спасе, знемагаю... Хай Слово Твоє в моїм серці проросте...

2023-04-16 17:39:53

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Терті пляцки

Чудова поезія

Відповісти

2023-04-16 17:47:22

Лео Лея

І так щодня. Чудовий вірш

Відповісти

2023-04-23 10:37:09

Подобається

Інші вірші поета

Тріолет 49. Моїй долі Тріолет 40 Сонет 29. Грішник Шипшинова журба

Інші поети

Вікторія Вакар

@VikaVita

Zahraa

@zahraasaeed

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13480

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3146