Сонет 34
Микола Мотрюк
Весна — розбурхана ріка, що мчить руслом... Десь мідний відблиск розливається в узгір'ї... Хвалебний Небу соловей співа псалом, Витає аромат цвітіння в надвечір'ї... О, Господи, не хочу буть гріха рабом... "Рятуй..!" я кличу, як Петро в своїм невір'ї... Знов душать пристрасті огненним ланцюгом, Я в темряві, мов найчорніша ніч в беззір'ї... Не хочу більше підкорятися пітьмі, З темниці душу мою виведи, благаю, Щоби прославити Ім'я́ Твоє святе... Від юності страждав в гріховному ярмі, Від спраги за Тобою, Спасе, знемагаю... Хай Слово Твоє в моїм серці проросте...
2023-04-16 17:39:53
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Терті пляцки
Чудова поезія
Відповісти
2023-04-16 17:47:22
1
Лео Лея
І так щодня. Чудовий вірш
Відповісти
2023-04-23 10:37:09
Подобається
Інші вірші поета
Сонет 13 Сонет 38 Сонет 17 Сонет 33
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Lynn
@Wolf_lynn1243_
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2181
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2229