Сонет 46
Усе постало, ожило́ по Його Волі, І ми покликані Любов'ю до життя, Щоб дивлячись на Схід у далечі лілові, Стрічали день новий у світлості лиця. Та нам милують око зали мармурові, Алмази, золото, і дороге шиття... Щоби у кожного були на язикові, Й щоб удостоїли лаврового вінця... Але ключі до щастя тільки в Божім Слові, Багатство, слава, чи знання — усе сміття, Усе це марне є, коли нема любові, Коли чужі, байдужі серцю почуття... Чи з каменю ті стіни, а чи смерекові, Важливо — збудувать дім на міцній основі.
2025-01-28 09:35:37
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Микола Мотрюк
Відповісти
2025-01-28 16:50:43
1
Лео Лея
Так, як в Слові написано👍 чудовий вірш.
Відповісти
2025-02-07 03:23:57
1
Микола Мотрюк
@Лео Лея Спасибі!
Відповісти
2025-02-08 06:15:25
1
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1730
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2420