Сонет 46
Усе постало, ожило́ по Його Волі, І ми покликані Любов'ю до життя, Щоб дивлячись на Схід у далечі лілові, Стрічали день новий у світлості лиця. Та нам милують око зали мармурові, Алмази, золото, і дороге шиття... Щоби у кожного були на язикові, Й щоб удостоїли лаврового вінця... Але ключі до щастя тільки в Божім Слові, Багатство, слава, чи знання — усе сміття, Усе це марне є, коли нема любові, Коли чужі, байдужі серцю почуття... Чи з каменю ті стіни, а чи смерекові, Важливо — збудувать дім на міцній основі.
2025-01-28 09:35:37
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Микола Мотрюк
Відповісти
2025-01-28 16:50:43
1
Лео Лея
Так, як в Слові написано👍 чудовий вірш.
Відповісти
2025-02-07 03:23:57
1
Микола Мотрюк
@Лео Лея Спасибі!
Відповісти
2025-02-08 06:15:25
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1968
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1912