Сонет 3

Микола Мотрюк

Спекотний день. В зенітні сонце б'є дугою, Міраж проливсь рікою на шосе шматок, І сниться прохолоди свіжої ковток... Дорогою юнак гарує порошною... Простує по узбіччю, приспішає крок Нічого в подорож не взявши із собою, Крім багажу безмовного людського болю Із жáлем від давноминулих помилок. Все вирішив, поставивши назавжди крапку. Лишився сам... зате із серцем все впорядку... Брехня це все і маячня... самообман..! Ніколи щастя не знаходять наодинці... Не здогадається бідак, що йде по нитці... Але й на нього в Господа знайдеться план. 03.11.2019

2021-07-10 12:19:58

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Це справді так. На кожного у Бога є план👍

Відповісти

2021-07-10 15:15:04

Інші вірші поета

Сонет 45 Досить Сонет 24 Тріолет 41

Інші поети

marshall 1327

@marshall_1327

em Скітаній

@vo0135

SIEGFRIEDA KONESKI

@siegfrieda_koneski

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2738

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2051