Сонет 3

Микола Мотрюк

Спекотний день. В зенітні сонце б'є дугою, Міраж проливсь рікою на шосе шматок, І сниться прохолоди свіжої ковток... Дорогою юнак гарує порошною... Простує по узбіччю, приспішає крок Нічого в подорож не взявши із собою, Крім багажу безмовного людського болю Із жáлем від давноминулих помилок. Все вирішив, поставивши назавжди крапку. Лишився сам... зате із серцем все впорядку... Брехня це все і маячня... самообман..! Ніколи щастя не знаходять наодинці... Не здогадається бідак, що йде по нитці... Але й на нього в Господа знайдеться план. 03.11.2019

2021-07-10 12:19:58

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Це справді так. На кожного у Бога є план👍

Відповісти

2021-07-10 15:15:04

Інші вірші поета

Тріолет 4 Сонет 41 Тріолет 33 Сонет 14

Інші поети

Егор Ульянов

@ULYANOV_EGOR

Light This World

@LightThisWorld

Сергій

@sushko18

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5270

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3277