Сонет 31
Микола Мотрюк
Реве в душі несамовитий буревій, Надію ломить, вириває із корінням... Життєвий шлях замів безумства сніговій, Змагання ознаменувалося падінням... Бажань гріховних в голові скажений рій Некрозним обернувся, скорченим сумлінням... Не серце — кладовище почорнілих мрій, Мов дім давно покинутий, страждає тлінням... Знемігся, Господи, я в бурі грозовій... Рятуй, бо гину..! Молю! Будь моїм спасінням..! Зникаю... розчиняюсь в темряві густій, Твоєї Слави осіни мене промінням... Я путь продовжу так, як хочеш, Спасе мій... Хай буде все по Твоїй волі... не моїй...
2023-03-11 01:01:12
9
0
Інші вірші поета
Привіт від осені Сонет 28 Сонет 41 Сонет 10
Інші поети
yoona
@yoona_yeol
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4376
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1637