Сонет 31
Микола Мотрюк
Реве в душі несамовитий буревій, Надію ломить, вириває із корінням... Життєвий шлях замів безумства сніговій, Змагання ознаменувалося падінням... Бажань гріховних в голові скажений рій Некрозним обернувся, скорченим сумлінням... Не серце — кладовище почорнілих мрій, Мов дім давно покинутий, страждає тлінням... Знемігся, Господи, я в бурі грозовій... Рятуй, бо гину..! Молю! Будь моїм спасінням..! Зникаю... розчиняюсь в темряві густій, Твоєї Слави осіни мене промінням... Я путь продовжу так, як хочеш, Спасе мій... Хай буде все по Твоїй волі... не моїй...
2023-03-11 01:01:12
9
0
Інші вірші поета
Тріолет 18 *** Тріолет 1 Тріолет 6
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3148
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13005