Сонет 31
Микола Мотрюк
Реве в душі несамовитий буревій, Надію ломить, вириває із корінням... Життєвий шлях замів безумства сніговій, Змагання ознаменувалося падінням... Бажань гріховних в голові скажений рій Некрозним обернувся, скорченим сумлінням... Не серце — кладовище почорнілих мрій, Мов дім давно покинутий, страждає тлінням... Знемігся, Господи, я в бурі грозовій... Рятуй, бо гину..! Молю! Будь моїм спасінням..! Зникаю... розчиняюсь в темряві густій, Твоєї Слави осіни мене промінням... Я путь продовжу так, як хочеш, Спасе мій... Хай буде все по Твоїй волі... не моїй...
2023-03-11 01:01:12
9
0
Інші вірші поета
Тріолет 2 Тріолет 37 Тріолет 33 Сонет 26
Інші поети
Nastia
@nastia_28_love
Arin lee
@XxunchartedXx
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2085
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13120