Тріолет 19

Микола Мотрюк

Калини кетяги червоні На стіни сонцем пролились, З'їдають очі, б'ють у скроні Калини кетяги червоні... Невольники в глибокім схроні — Думки пожаром зайнялись... Калини кетяги червоні На стіни сонцем пролились... Пекучий сніг візьму в долоні Крізь сльози криком сміючись, Свій біль сховаю в тому дзвоні... Пекучий сніг візьму в долоні, Впаду на землю у поклоні. Чому не так все, як колись..? Калини кетяги червоні На стіни сонцем пролились...

2023-03-01 12:41:03

14

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Микола Мотрюк

@Veil Дякую...

Відповісти

2023-03-01 13:47:02

1

Микола Мотрюк

Спасибі)

Відповісти

2023-03-01 15:57:42

Подобається

Н Ф

"Чому не так все, як колись?.." - дуже символічно.

Відповісти

2023-03-01 19:06:15

1

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2179

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1814