Тріолет 19
Калини кетяги червоні На стіни сонцем пролились, З'їдають очі, б'ють у скроні Калини кетяги червоні... Невольники в глибокім схроні — Думки пожаром зайнялись... Калини кетяги червоні На стіни сонцем пролились... Пекучий сніг візьму в долоні Крізь сльози криком сміючись, Свій біль сховаю в тому дзвоні... Пекучий сніг візьму в долоні, Впаду на землю у поклоні. Чому не так все, як колись..? Калини кетяги червоні На стіни сонцем пролились...
2023-03-01 12:41:03
14
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Микола Мотрюк
@Veil Дякую...
Відповісти
2023-03-01 13:47:02
1
Микола Мотрюк
Спасибі)
Відповісти
2023-03-01 15:57:42
Подобається
Н Ф
"Чому не так все, як колись?.." - дуже символічно.
Відповісти
2023-03-01 19:06:15
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2888
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3230