Сонет 29. Грішник
Микола Мотрюк
Яким, не знаю я, наступний буде крок... Пливе, куди подує вітерець, хмарина, Отак і я — не пан собі й на волосок... Куди спокуси позовуть — туди й стежина... Налитий колос золотий пожер грибок, Повила серце кам'яне глуха тернина, Укорінився глибоко в мені порок, Стер образ Божий, й стався я, немов тварина... Я душу в рабство пристрастей свою віддав, І, мов безумець, вихваляюся гріхами... Вже тілу опирáтися не до снаги... Я, Господи, на себе сам ярмо наклав, Я впав до власноруч зготованої ями... Прости, Ісусе... порятуй мене... спаси...
2023-01-06 20:58:35
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Сміливість визнавати свій порок - Це вже пів справи. Залишився крок... Чудово написаний вірш, в ньому стільки болю й муки передано. А мої слова - це не натяк на якусь недосконалість автора, а просто те, на що надихнув сам твір.
Відповісти
2023-01-07 09:42:21
Подобається
Микола Мотрюк
@Лео Лея Ніхто не є досконалий... Спасибі за коментар.
Відповісти
2023-01-07 09:54:08
1
Інші вірші поета
*** Тріолет 43 Тріолет 25 Війна в мені
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3193
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9532