Сонет 29. Грішник
Микола Мотрюк
Яким, не знаю я, наступний буде крок... Пливе, куди подує вітерець, хмарина, Отак і я — не пан собі й на волосок... Куди спокуси позовуть — туди й стежина... Налитий колос золотий пожер грибок, Повила серце кам'яне глуха тернина, Укорінився глибоко в мені порок, Стер образ Божий, й стався я, немов тварина... Я душу в рабство пристрастей свою віддав, І, мов безумець, вихваляюся гріхами... Вже тілу опирáтися не до снаги... Я, Господи, на себе сам ярмо наклав, Я впав до власноруч зготованої ями... Прости, Ісусе... порятуй мене... спаси...
2023-01-06 20:58:35
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Сміливість визнавати свій порок - Це вже пів справи. Залишився крок... Чудово написаний вірш, в ньому стільки болю й муки передано. А мої слова - це не натяк на якусь недосконалість автора, а просто те, на що надихнув сам твір.
Відповісти
2023-01-07 09:42:21
Подобається
Микола Мотрюк
@Лео Лея Ніхто не є досконалий... Спасибі за коментар.
Відповісти
2023-01-07 09:54:08
1
Інші вірші поета
Тріолет 29 Сонет 9 *** ***
Інші поети
Life_is_beautiful
@Life_is_beautiful
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1618
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8117