Сонет 32

Микола Мотрюк

Весну жадану ніжний легіт принесе, Полегшить біль, розвіє, наче прах, скорботи... Та не розбудить млосну душу від дрімоти, Й до Бога мислі грішної не вознесе... Я прагнув мчати забуваючи про все, На швидкості круті долати повороти... Себе вже, Господи, не можу побороти, Несила опиратись поклику шосе... Жага із пристрастю у плоть слабку вп'ялися, Неначе рак, із тілом намертво зрослися... Контроль утрачено, система дала збій... На максимумі газ, без гальм лечу в відбійник... Змагаючись із тінню я програв двобій... Ісусе, пом'яни м'я... молю, як розбійник...

2023-03-21 16:40:21

7

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Терті пляцки

Геніально

Відповісти

2023-03-27 17:37:44

Подобається

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4880

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3558