Сонет 32
Весну жадану ніжний легіт принесе,
Полегшить біль, розвіє, наче прах, скорботи...
Та не розбудить млосну душу від дрімоти,
Й до Бога мислі грішної не вознесе...
Я прагнув мчати забуваючи про все,
На швидкості круті долати повороти...
Себе вже, Господи, не можу побороти,
Несила опиратись поклику шосе...
Жага із пристрастю у плоть слабку вп'ялися,
Неначе рак, із тілом намертво зрослися...
Контроль утрачено, система дала збій...
На максимумі газ, без гальм лечу в відбійник...
Змагаючись із тінню я програв двобій...
Ісусе, пом'яни м'я... молю, як розбійник...
2023-03-21 16:40:21
7
1