Сонет 44
Руйновище, ворони і сороки... Тут ще учора квітнуло життя, А нині — край розпуки й забуття, Могильнище розкинулось широко... Не вивчили історії уроки, Й своє ми закопали майбуття, Свободу проміняли на гниття, І до шеолу ведуть наші кроки... І так буде, допоки совість спить. За гроші українство не купить — Згори, від Духа треба народитись... Бо русофіла тягне до Москви, Раба — під ноги панові стелитись... А ким же оберете бути ви..?
2024-12-28 19:43:51
5
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8592
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3697