Сонет 5 "Вечір на роботі"

Микола Мотрюк

Скотилось сонце стомлено за сині гори, І відблиски на куполах святих згаса, Пожухлі трави... вечір іній розсипа... Ефір розвіяв сірими пасмáми хмари. Здіймаєсь дим з комінків й падає у звори, Ялина тулиться до школи близ вікна... Я бачу лиш вершок на тлі вечірнім полотна... З'явилась зірочка... зіткала нічка штори... Хотів би птахом підкорити височінь, Ширять, кружлять, здійнятись до небес склепінь, І звідти, з вишинù, поглянуть би додолу... А може за Карпатський би гайнув уділ, Або й за сонцем вслід, можливо б полетів... Хтось стукає у двері... пора вже йти додому. 11.11.2019

2021-07-10 12:26:50

6

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Дуже гарно описано природу і сам вечір👍

Відповісти

2021-07-10 15:08:53

1

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

52

39

1530

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

1514