Тріолет 7
Микола Мотрюк
Чекаю вісточки від тебе, Немов, перлиночка роси, — Щоб промінь заблукав між стебел... Чекаю вісточки від тебе, Почути б твій веселий щебет... У душу вéсну принеси... Чекаю вісточки від тебе, Немов травиноча — роси... Оповиває ніжний трепет Від ангельської доброти... Як чую той дівочий лепет — Оповиває ніжний трепет... Я — кам'яний кремезний велет, Якого змусили цвісти... Я все ще жду привіт од тебе... Мов та травиноча — роси...
2022-12-10 20:52:09
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Чудово! 👍
Відповісти
2022-12-11 13:10:05
Подобається
Микола Мотрюк
@Лео Лея Дякую)
Відповісти
2022-12-11 13:10:26
1
Інші вірші поета
*** Тріолет 43 Тріолет 19 Сонет 39
Інші поети
Mary Spanatii
@Mary_Spanatii
Тесса
@caxxap16
Схожі вірші
Всі
Holy
МОРГАН РЕЙ
Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.
56
4
8237
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1639