Тріолет 4

Микола Мотрюк

Несамовитою зимою, В мороз тріскучий, в заметіль, Коли все вкрите пеленою Несамовитою зимою, Я згадую, як ми з тобою Пилú п'янкий кохання хміль Несамовитою зимою, В мороз тріскучий, в заметіль... Поміж грайливою юрмою Прошепотіла мимовіль, Що мрієш бути лиш зі мною... Поміж грайливою юрмою Ми мчали стежкою крутою... "Давай чимдуж втечім звідсіль" - Тоді між шумною юрмою Ти прошептала мимовіль... Сиділи в тиші під сосною, Жар сипав місяця таріль... Над говіркою бистриною Сиділи в тиші під сосною Зачарувавшись далиною, Де хтось вгорі розсипав сіль... Сиділи в тиші під сосною, Жар сипав місяця таріль... Барк хвилі розбивав кормою, Летіли бризки звідусіль, Ми до небес неслись стрілою... Барк хвилі розбивав кормою... Де зблис Чумацький Шлях каймою, Душею рвались в височінь... Барк хвилі розбивав кормою, Летіли бризки звідусіль... Була ти волею й тюрмою, Ти щастя дарувала й біль, Ти стала днів моїх весною, Моєю волею й тюрмою... Сяйнула зіркою ясною, Немов цвіт маку серед піль, Несамовитою зимою В мороз тріскучий... в заметіль...

2022-12-06 18:48:58

8

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Лео Лея

Ось перечитала ще раз. Сюди б ще озвучення... Авторське, під музику...

Відповісти

2022-12-07 19:43:25

1

Микола Мотрюк

@Лео Лея Можна... Але це вже, мабуть, після перемоги...)

Відповісти

2022-12-07 20:09:31

1

Лео Лея

@Микола Мотрюк Так, звичайно👍

Відповісти

2022-12-07 20:20:41

1

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

44

7

1215

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1348