Тріолет 26
Микола Мотрюк
Від бід і небезпек укрию, Я огорну тебе крилом... Хай гострим сипатиме склом, — Від бід і небезпек укрию, З очей гарячих сльози змию, І поділюсь своїм теплом.. Від бід і небезпек укрию, Я огорну тебе крилом... Міцніше обійми за шию, Мчимо до Неба напролом... Попереду вузький розлом, Міцніше обійми за шию... Вкраду ключі і Рай відкрию... Та мертвий вниз впаду орлом... Від бід і небезпек укрию, Я огорну тебе крилом...
2023-05-17 10:07:41
9
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Микола Мотрюк
@Деміра Рейн )))
Відповісти
2023-05-17 11:23:41
1
Н Ф
Невимовно гарно
Відповісти
2023-05-17 12:57:43
1
Микола Мотрюк
@Н Ф Дякую...)
Відповісти
2023-05-17 13:25:55
1
Інші вірші поета
Сонет 9 Тріолет 45 Сонет 5. Вечір на роботі Сонет 29. Грішник
Інші поети
Svora
@Svora
Zinzee Noel
@undiscoveredflower
Anna Sparrows
@birdwithword
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2475
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6034