Тріолет 37

Микола Мотрюк

Шматують землю урагани, Січе і креше градом з куль. Огнем цвітуть, горять тюльпани, Шматують землю урагани, Запечені терзають рани... Гуркоче, розмовляє "нуль"... Шматують землю урагани, Січе і креше градом з куль... Тут смерть собі будує храми, Простерла мору чорну тюль... Насліддя — цвинтар з прапорами... Тут смерть собі будує храми, Двохсотих височать кургани... Крик вороння — не спів зозуль... Шматують землю урагани, Січе і креше градом з куль...

2023-09-23 03:47:53

9

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Микола Мотрюк

@Н Ф Дякую...

Відповісти

2023-09-23 09:01:39

1

Лео Лея

В шістнадцяти рядках Реальний біль та сум, І правда ця гірка Кривавими сльозами Тече через серця І, мов шалений струм, Вертає з небуття Душі і тіла шрами... Читаючи 😢

Відповісти

2023-09-24 20:34:33

1

Микола Мотрюк

@Лео Лея Вічна пам'ять загиблим...

Відповісти

2023-09-24 20:40:53

1

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1357

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1224