Тріолет 37
Шматують землю урагани, Січе і креше градом з куль. Огнем цвітуть, горять тюльпани, Шматують землю урагани, Запечені терзають рани... Гуркоче, розмовляє "нуль"... Шматують землю урагани, Січе і креше градом з куль... Тут смерть собі будує храми, Простерла мору чорну тюль... Насліддя — цвинтар з прапорами... Тут смерть собі будує храми, Двохсотих височать кургани... Крик вороння — не спів зозуль... Шматують землю урагани, Січе і креше градом з куль...
2023-09-23 03:47:53
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Микола Мотрюк
@Н Ф Дякую...
Відповісти
2023-09-23 09:01:39
1
Лео Лея
В шістнадцяти рядках Реальний біль та сум, І правда ця гірка Кривавими сльозами Тече через серця І, мов шалений струм, Вертає з небуття Душі і тіла шрами... Читаючи 😢
Відповісти
2023-09-24 20:34:33
1
Микола Мотрюк
@Лео Лея Вічна пам'ять загиблим...
Відповісти
2023-09-24 20:40:53
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4546
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3290