Сонет 4
Нависли хмари, не проб'ється й сонця промінь... Зчорнілі стіни - днів минулих оповідачі, Людей потоки ріднуть, не вщуха дощі, Жене прохожих, мов котів під стріху, студінь. Тиняюсь містом, невідомі вулицí... І, ніби, щось пригадую, й стою, як дурень... Не поміщаються думки: розлилась повінь... Схотілось притулитись до печí. Відчув пронизливий і сковуючий погляд... Той взір очей тернових до стіни прибив І страх посіяв... й обернув на смолоскип. У голові, немов, зійшов із рейок потяг... Куди я йшов..? Навіщо гóродом бродив..? І мовить їй не зміг нічого... геть охрип... Застиг, як вкопаний, в замурзаних чоботях... 07.11.2019
2021-07-10 12:22:25
7
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1514
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8012