Сонет 4
Нависли хмари, не проб'ється й сонця промінь... Зчорнілі стіни - днів минулих оповідачі, Людей потоки ріднуть, не вщуха дощі, Жене прохожих, мов котів під стріху, студінь. Тиняюсь містом, невідомі вулицí... І, ніби, щось пригадую, й стою, як дурень... Не поміщаються думки: розлилась повінь... Схотілось притулитись до печí. Відчув пронизливий і сковуючий погляд... Той взір очей тернових до стіни прибив І страх посіяв... й обернув на смолоскип. У голові, немов, зійшов із рейок потяг... Куди я йшов..? Навіщо гóродом бродив..? І мовить їй не зміг нічого... геть охрип... Застиг, як вкопаний, в замурзаних чоботях... 07.11.2019
2021-07-10 12:22:25
7
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3883
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2735