Тріолет 46
Чужий для всіх, чужий для себе,
І в тьмянім дзеркалі не я...
Мов древо, що пожерла тля,
Чужий для всіх, чужий для себе...
Німі багро́віють поля,
Обійми розпростерло небо...
Чужий для всіх, чужий для себе...
І в тьмянім дзеркалі — не я...
На шмаття рве утробу Цербер,
Кричать багровії поля,
Людські ковтаючи життя...
На шмаття рве утробу Цербер,
Й стиска все дужче Смерть-змія,
Щоб серцем вибухнути з ребер...
Чужий для всіх... чужий для себе...
І в сні своєму я — не я...
2024-09-25 22:35:48
5
0