Тріолет 46
Микола Мотрюк
Чужий для всіх, чужий для себе, І в тьмянім дзеркалі не я... Мов древо, що пожерла тля, Чужий для всіх, чужий для себе... Німі багро́віють поля, Обійми розпростерло небо... Чужий для всіх, чужий для себе... І в тьмянім дзеркалі — не я... На шмаття рве утробу Цербер, Кричать багровії поля, Людські ковтаючи життя... На шмаття рве утробу Цербер, Й стиска все дужче Смерть-змія, Щоб серцем вибухнути з ребер... Чужий для всіх... чужий для себе... І в сні своєму я — не я...
2024-09-25 22:35:48
5
0
Інші вірші поета
Тріолет 49. Моїй долі Сонет 48 Сонет 21 Сонет 30
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2834
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2156