Тріолет 46
Чужий для всіх, чужий для себе, І в тьмянім дзеркалі не я... Мов древо, що пожерла тля, Чужий для всіх, чужий для себе... Німі багро́віють поля, Обійми розпростерло небо... Чужий для всіх, чужий для себе... І в тьмянім дзеркалі — не я... На шмаття рве утробу Цербер, Кричать багровії поля, Людські ковтаючи життя... На шмаття рве утробу Цербер, Й стиска все дужче Смерть-змія, Щоб серцем вибухнути з ребер... Чужий для всіх... чужий для себе... І в сні своєму я — не я...
2024-09-25 22:35:48
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2503
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12330