Тріолет 49. Моїй долі
Моя ти доленько кохана,
Я виглядав тебе віки...
Замайоріли рушники...
З тобою, доленько кохана,
Через терни й чагарники,
Прорвемось, де весна вквітчана,
Моя ти доленько кохана,
Я виглядав тебе віки...
Омріяна і довгождана,
Печаль-журу мою зітри,
Недоленьку огнем спали...
Омріяна і довгождана,
Од вроди ізгаса зірки...
Барвиста чічко вишивана,
Жоно моя ти довгождана,
Печаль-зажуру ізітри...
Неначе повінь та весняна,
Зненацька взяла мене ти,
Й в незнані понесла світи...
Кохання повене весняна,
В моєму серці розцвіти,
Щоби душа, од щастя п'яна,
Моя ти доленько кохана,
Не просиналася віки...
2024-12-16 21:11:17
6
0