Тріолет 49. Моїй долі
Моя ти доленько кохана, Я виглядав тебе віки... Замайоріли рушники... З тобою, доленько кохана, Через терни й чагарники, Прорвемось, де весна вквітчана, Моя ти доленько кохана, Я виглядав тебе віки... Омріяна і довгождана, Печаль-журу мою зітри, Недоленьку огнем спали... Омріяна і довгождана, Од вроди ізгаса зірки... Барвиста чічко вишивана, Жоно моя ти довгождана, Печаль-зажуру ізітри... Неначе повінь та весняна, Зненацька взяла мене ти, Й в незнані понесла світи... Кохання повене весняна, В моєму серці розцвіти, Щоби душа, од щастя п'яна, Моя ти доленько кохана, Не просиналася віки...
2024-12-16 21:11:17
6
0
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4154
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2376