Тріолет 49. Моїй долі
Микола Мотрюк
Моя ти доленько кохана, Я виглядав тебе віки... Замайоріли рушники... З тобою, доленько кохана, Через терни й чагарники, Прорвемось, де весна вквітчана, Моя ти доленько кохана, Я виглядав тебе віки... Омріяна і довгождана, Печаль-журу мою зітри, Недоленьку огнем спали... Омріяна і довгождана, Од вроди ізгаса зірки... Барвиста чічко вишивана, Жоно моя ти довгождана, Печаль-зажуру ізітри... Неначе повінь та весняна, Зненацька взяла мене ти, Й в незнані понесла світи... Кохання повене весняна, В моєму серці розцвіти, Щоби душа, од щастя п'яна, Моя ти доленько кохана, Не просиналася віки...
2024-12-16 21:11:17
6
0
Інші вірші поета
Мені колишньому Сонет 21 Сонет 37 Тріолет 6
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3149
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13083