Тріолет 49. Моїй долі
Моя ти доленько кохана, Я виглядав тебе віки... Замайоріли рушники... З тобою, доленько кохана, Через терни й чагарники, Прорвемось, де весна вквітчана, Моя ти доленько кохана, Я виглядав тебе віки... Омріяна і довгождана, Печаль-журу мою зітри, Недоленьку огнем спали... Омріяна і довгождана, Од вроди ізгаса зірки... Барвиста чічко вишивана, Жоно моя ти довгождана, Печаль-зажуру ізітри... Неначе повінь та весняна, Зненацька взяла мене ти, Й в незнані понесла світи... Кохання повене весняна, В моєму серці розцвіти, Щоби душа, од щастя п'яна, Моя ти доленько кохана, Не просиналася віки...
2024-12-16 21:11:17
6
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13218
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4698