Нормальний божевільний

Хонна

Всі кажуть, що вони нормальні. Я ж вважаю, що вони психи. Всі називають мене божевільним. Я ж просто живу іншим. Що з того, що я вдягаюсь не так, Як то прийнято в соціумі? Що тут такого, що я особливий? Що хочуть ці люди від мене? Коли вони всі звичайні. І тільки я один - Індівідуум. Всі люді говорять. Що мозок мій набекернь. І це тільки тому, що Думки мої - справжні. Я не пов'язан із людством нічим. Все тому що я Божевільний, Все правильно? Саме значення слова яке, уявіть! Я вільний від бога. Із-за решіток законів своїх він мене звільнив. Я вільний від себе. Я вільний від всіх

2023-07-29 11:17:18

Інші вірші поета

Ода майстра підземель Νίκη, παύσον (Ніка, припини) Немає вічного Що зі мною?

Інші поети

Ren

@Panda_4010

Дмитрий Шов

@DmitryShov

Elae Marks

@Elae_Marks

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5299

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1666