Один з безкінечності
Музика б'є мені в уха Вона біль мого серця все глушить Вона закриває мене від світу всього. Я не чую його, тож не існує його. Лице моє сховано під чорною маскою. Не треба, щоб люди всі бачили Що коїться з тим, хто під нею. Музика загоює мої рані душевні. Хоча від кого ховаюсь весь час я? Всім начхати на мене. Кожен зайнят чимось своїм. Кожен думає тільки про себе І я тільки один. з багатьох, з безкінечності.
2023-08-14 14:28:55
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lexa T Kuro
Всі ми малюнки одного полотна. І кожен пазлик на своєму місці. У Всесвіту на має помилок, в нього на всіх свої плани. І ось тепер уяви, що можно бути не самотнім в своїй самотності, бо поряд такі ж самотні в своїй самотності люди. Тобто полотно складається з пазликів - самотніх людей, але все це багатобарвний малюнок) І всі саме цим і поєднані. Складно?) Але як цікаво, правда?) А як бути далі кожен вирішує сам - чи слухати музику на самоті, чи поділитися цією музикою з кимось😉 Але це вже інша історія😉🤗☀️ Бачиш, я знов своє побачила))) Класний вірш! Знов думати заставив)👍👏🔥☀️
Відповісти
2023-08-16 07:04:35
1
Хонна
@Lexa T Kuro люблю змушувати людей думати;) самотні в своєї самотності по факту не самотні. Цікава фраза, я запишу її кудись собі)
Відповісти
2023-08-16 07:06:09
1
Lexa T Kuro
@Хонна І я люблю думаючих людей😉 І тих, хто не застрягає в собі, а мандрує цікавим шляхом розвитку). Бо завжди є чому навчатися в цьому цікавому та дивному світі 😉☀️
Відповісти
2023-08-16 07:16:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3846
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2508