Острів самотньої душі
Вірш написан у співавторстві з генієм, під ніком @sap_fire Приблизно два дні тому Я зрозумів, що бажаю від цього життя - Я обрав для себе мету. І зараз літак везе мене у невідомі місця. Мій шлях був довгим. Серце хотіло тиші, душа - змін. Я відчув цей поклик, Вийшов за межі "звичного", приборкав сплін. Ось вже поряд - самотність моя, То царство душі, спокій моїм відчуттям. Нарешті опинився я сам. Більше жодних людей, і ніяких соціальних ран... Все пронизано тишею. Незвіданий острів дарує спокій. Віднайшов себе справжнього, Зцілив свою душу від полум'яних мрій. Я сиджу на пірсі, все сам Навіть птахи ті чудові, тропічні Не відривають мене від загоєння давніх травм. І тільки хвиля тихенько шепоче мені: - Поринь у глибини себе, віднайди Музику серця свого в цій тиші. Вийди за рамки минулого, залиш сни. Не зупиняйся ніколи - то смерть для душі.
2023-08-03 09:00:12
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Хонна
@Сандра Мей ахпх, дякую тобі🙃
Відповісти
2023-08-03 09:05:31
1
Lexa T Kuro
@Сандра Мей Сандра, дякую тобі, моя Зірочка🙏🤗
Відповісти
2023-08-03 09:11:43
1
Lexa T Kuro
ДЯКУЮ тобі за натхнення 🙏🤗 Це була дуже цікава подорож 👍😉🔥 За "генія" - дякую, але то занадто 😁, я той ще "геній"😉😁😁😁 Нових натхнень та цікавих ідей!😉😘🤗
Відповісти
2023-08-03 09:15:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2567
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4787