Віснице
Моя віснице волі, присяд на хвилину, Дай погладити пір'я, заглянути в очі. Запали в мені іскру польоту, хай злину, Заспіваю із вітром безмежної ночі. Моя віснице тиші, нового старіння, Когітків не боюсь, руку не відсмикну. Вбережи від чергового з скелі падіння, Може Долю свою щиросердно гукну. Моя віснице змін, загорни в крила тіло, Передати дозволь усі радощі й сни. Заховай від тривоги аби не боліло, Коли вирішу з клітки втекти на лани. Моя віснице спокою, випусти пісню, Переливи дзвінкі та приглушене тло. Проведи через душ збайдужілих стерню, Хай до нас не торкнеться очищене зло. Моя віснице сили, секрету життя, Поможи перейти через мури вагання. Швидкісний переліт, лісове укриття, До ночі вимушене знов чекання.
2019-09-09 12:42:38
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1906
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8828