Віснице
Моя віснице волі, присяд на хвилину, Дай погладити пір'я, заглянути в очі. Запали в мені іскру польоту, хай злину, Заспіваю із вітром безмежної ночі. Моя віснице тиші, нового старіння, Когітків не боюсь, руку не відсмикну. Вбережи від чергового з скелі падіння, Може Долю свою щиросердно гукну. Моя віснице змін, загорни в крила тіло, Передати дозволь усі радощі й сни. Заховай від тривоги аби не боліло, Коли вирішу з клітки втекти на лани. Моя віснице спокою, випусти пісню, Переливи дзвінкі та приглушене тло. Проведи через душ збайдужілих стерню, Хай до нас не торкнеться очищене зло. Моя віснице сили, секрету життя, Поможи перейти через мури вагання. Швидкісний переліт, лісове укриття, До ночі вимушене знов чекання.
2019-09-09 12:42:38
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5785
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3748