Facilius (Легше)
Нам легше вмерти, аніж в світі жити, Щоб кожен день боротись за своє. І легше вбити, ніж життя лишити Людині, що його «не так» кує. Нам легше бути вік весь свій одним, Не відчувать ні радості, ні болю. Аніж відкритись людям, рідним та близьким, Тому що потім нам не стать до бою. І легше завжди грати сильну духом, Хоч часто можем плакати в подушку - На чужий біль ніхто не поведе і вухом, Тоді ж навіщо всім їм бачить мою душу? Одна біда: не завжди те, що легше, Є правильним на полотні життя. Ну, а тому, утверджуюсь я крепше У складності земного нас буття.
2018-11-22 20:47:58
10
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Есмеральда Еверфрі
@ Божевільний дякую за розуміння) ти грамотно написав те, що я не могла ніяк сформулювати)))
Відповісти
2018-11-27 19:21:44
Подобається
Божевільний
@Есмеральда Еверфрі будь ласка) прошу тебе дуже пиши як тобі зручно, як ти хочеш, зазвичай такі люди вищого досягають ніж ті, що роблять все за "рецептом") Бажаю тобі удачі
Відповісти
2018-11-27 19:25:38
1
Есмеральда Еверфрі
@ Божевільний дякую)) так і буду продовжувати - хоча б тому, що мені це подобається))) тобі теж успіху в творчості і самовираженні)
Відповісти
2018-11-27 19:27:54
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5539
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4525