Fearless
Есмеральда Еверфрі
Перший крок, і наш танець почато. Блок, Новий випад, ледь видимі рухи рук. Жоден з нас ще не схибив, не став, не змок, Не зірвався ні в тебе, ні в мене згук, Не зронили на землю черлених сліз, Що пробуджує доторк мечів і тіл. Наші леза танцюють стрімкіше, крізь Шуми вітру лунає їх клекіт-спів. Ані слова, лиш голос бездушних криць Промовляє відверто за ґречних нас. Кілька клаптів сукна полетіли ниць - Вся ціна за майстерність і ратний транс. Губи тягнуться в дикій усмíшці, ритм Свисту сталі з'єднався із кров'ю хмар. Ми пройшли вже десятки подібних битв, Але досі п'янить клинків пісні дар. 20.05.2022 Fearless - з англ. "безстрашний*. Дуже влучною вийшла назва мелодії, під яку я писала цей вірш: Listen to Fearless - Epic Orchestral Track by Zhao Shen (StormSound) on #SoundCloud https://soundcloud.app.goo.gl/aTTWa
2022-10-01 07:25:47
17
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Last_samurai
я людина проста: бачу самураїв на обгортці, ставлю вподобайку🌚
Відповісти
2022-10-01 09:10:49
1
Есмеральда Еверфрі
@Last_samurai хахах, вони там спеціально для тебе😉
Відповісти
2022-10-01 09:23:37
2
Лео Лея
Вірш чудовий. І глибокий. Не тільки за змістом, а ще й за проникненням гострої катани слова в душу і серце.
Відповісти
2022-10-02 05:53:13
1
Інші вірші поета
Дозволите? І кожен бореться... Стримати Тиша
Інші поети
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Amon Din
@amondin
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10143
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1972