Fearless
Перший крок, і наш танець почато. Блок, Новий випад, ледь видимі рухи рук. Жоден з нас ще не схибив, не став, не змок, Не зірвався ні в тебе, ні в мене згук, Не зронили на землю черлених сліз, Що пробуджує доторк мечів і тіл. Наші леза танцюють стрімкіше, крізь Шуми вітру лунає їх клекіт-спів. Ані слова, лиш голос бездушних криць Промовляє відверто за ґречних нас. Кілька клаптів сукна полетіли ниць - Вся ціна за майстерність і ратний транс. Губи тягнуться в дикій усмíшці, ритм Свисту сталі з'єднався із кров'ю хмар. Ми пройшли вже десятки подібних битв, Але досі п'янить клинків пісні дар. 20.05.2022 Fearless - з англ. "безстрашний*. Дуже влучною вийшла назва мелодії, під яку я писала цей вірш: Listen to Fearless - Epic Orchestral Track by Zhao Shen (StormSound) on #SoundCloud https://soundcloud.app.goo.gl/aTTWa
2022-10-01 07:25:47
17
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Last_samurai
я людина проста: бачу самураїв на обгортці, ставлю вподобайку🌚
Відповісти
2022-10-01 09:10:49
1
Есмеральда Еверфрі
@Last_samurai хахах, вони там спеціально для тебе😉
Відповісти
2022-10-01 09:23:37
2
Лео Лея
Вірш чудовий. І глибокий. Не тільки за змістом, а ще й за проникненням гострої катани слова в душу і серце.
Відповісти
2022-10-02 05:53:13
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1878