MIRROR
Мій монолог самотності симфонія, Я дзеркало на чорнім полотні. Де сотні лиць - пусті синоніми, Де всі помилки чисті та ясні. Як твої очі стомлені , заплакані, Відбитком смутку на моїй душі. Хоч подивись крізь призму людського бачення, Знайди в мені свої сліди. Моя печаль - це туга за твоїм обличчям, І смуток мій - це брак твоїх очей. В моєму відображенні всі протиріччя, Бездонна порожнеча втомлених ночей.
2023-10-16 17:32:30
18
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Серафім
Дуже милозвучний вірш!✨✨✨
Відповісти
2023-10-16 17:54:54
1
МОРГАН РЕЙ
@Серафім , щоро дякую)
Відповісти
2023-10-16 22:22:47
2
МОРГАН РЕЙ
@Регіна Касі , дякую, обіймаю)❤️
Відповісти
2023-10-16 22:22:53
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1064
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2773