MIRROR
МОРГАН РЕЙ
Мій монолог самотності симфонія, Я дзеркало на чорнім полотні. Де сотні лиць - пусті синоніми, Де всі помилки чисті та ясні. Як твої очі стомлені , заплакані, Відбитком смутку на моїй душі. Хоч подивись крізь призму людського бачення, Знайди в мені свої сліди. Моя печаль - це туга за твоїм обличчям, І смуток мій - це брак твоїх очей. В моєму відображенні всі протиріччя, Бездонна порожнеча втомлених ночей.
2023-10-16 17:32:30
17
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Серафім
Дуже милозвучний вірш!✨✨✨
Відповісти
2023-10-16 17:54:54
1
МОРГАН РЕЙ
@Серафім , щоро дякую)
Відповісти
2023-10-16 22:22:47
2
МОРГАН РЕЙ
@Регіна Касі , дякую, обіймаю)❤️
Відповісти
2023-10-16 22:22:53
1
Інші вірші поета
СПОКУСА ДО СВІТАНКУ СНІГ I'M A HOSTAGE OF U DREAMS
Інші поети
Brisée 彡
@Reinrim
beccabuchmann
@beccabuchmann
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15672
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12226