СНІГ
МОРГАН РЕЙ
Ти спомин, Ти останній подих Ти темрява і світло водночас. Фіалки запах, Чи бузку й кориці? Вдихну тебе я про запас. Ти вічність, Ти хребці всі й вени, Ти сердце, Мозок мій - душа. Ти всі високі, недосяжні скелі, Дорога, що додому привела. Ти білий сніг, ти сніг, забава, Ти вся абсурдність снів моїх, Ти скальпель, ти моя отрава, В саду зимовім, білім, Ти мій сніг.
2023-07-25 12:21:42
17
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
МОРГАН РЕЙ
@Н Ф , щиро дякую . Проте, я вже давно не юнак)))😏
Відповісти
2023-07-26 12:12:31
1
МОРГАН РЕЙ
@Яна Янко , дякую!
Відповісти
2023-07-26 12:12:37
1
Н Ф
@МОРГАН РЕЙ Юний душею)
Відповісти
2023-07-26 13:36:13
Подобається
Інші вірші поета
Forgiveness В БЕЗЛІЧІ - ТИ Без вагань УЛАМКИ ЛЮДЕЙ
Інші поети
سين
@SAHARMALIK
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1531
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097