Карпати
Михаил Петровский
Піду з тобою на край світу. В Карпати,в гори,в небеса. Де стогне жалібно трембіта. І манить хваєю сосна. Підем туда де свище вітер. Сховаємося серед скель. Щоб один одного зігріти. Теплом закоханних людей. І у гірськім нічнім потоці. Де води чисті,як кришшталь. Зкупаємось в вогні емоцій. Забудем горе і печаль. Ми тут одні у цілім світі. Один для одного живем. Зранку заплаче знов трембіта. І ми по схилах вниз підем. Там у молочному тумані. В долині,свіжій від роси. Освідчуся тобі в коханні. Мов перший раз за ці роки...
2020-01-05 12:50:44
0
0
Інші вірші поета
Щасливий Суворість Незнайомка Вишня
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1984
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13177